похолоділий

-а, -е.

1) Дієприкм. акт. мин. ч. до похолодіти.

2) у знач. прикм. Який похолодів, застиг (при втраті свідомості, від сильного хвилювання і т. ін.).

3) у знач. прикм., перен. Заціпенілий, завмерлий від сильного хвилювання, тяжких переживань.